Церковний вітраж
Церковні вітражі - характерний вид мистецтва східних слов'ян, який поєднує Візантійську церковну традицію з певним національним стилем,власною стилістикою.
Історія вітражного мистецтва починається десь з Х ст.
З ХІ ст. на соборних вітражах, крім орнаментальних прикрас, почали з'являтися зображення святих. Фігурні зображення не займали всього віконного простору, а тільки його середину.
В ХІІ ст. з'явилися вікна з медальйонами. Фігури стають за розмірами менші, хоч будуються за канонами старих композицій. Центральні місця відводять зображенню сцен зі святого Письма, а місце, що залишилось, займає рослинний орнамент.
Стилізація, динаміка рослинних мотивів і форм у церковних вітражах сягає захоплюючих графічних ефектів, часто використовуються стилізовані квіти нарцисів, лілій, ірису та ружі, перекликаючись з їх зображенням в народній вишивці. Квіти переважно сплітаються у віночки чи складаються в кошику у букети, оплітають колони.
Історія вітражного мистецтва починається десь з Х ст.
З ХІ ст. на соборних вітражах, крім орнаментальних прикрас, почали з'являтися зображення святих. Фігурні зображення не займали всього віконного простору, а тільки його середину.
В ХІІ ст. з'явилися вікна з медальйонами. Фігури стають за розмірами менші, хоч будуються за канонами старих композицій. Центральні місця відводять зображенню сцен зі святого Письма, а місце, що залишилось, займає рослинний орнамент.
Стилізація, динаміка рослинних мотивів і форм у церковних вітражах сягає захоплюючих графічних ефектів, часто використовуються стилізовані квіти нарцисів, лілій, ірису та ружі, перекликаючись з їх зображенням в народній вишивці. Квіти переважно сплітаються у віночки чи складаються в кошику у букети, оплітають колони.
Традиційний український церковний вітраж
характеризується декоративністю, пластикою і динамікою графічної
лінії, і щонайважливіше - зв'язком з народним мистецтвом України,
національним стилем і давніми візантійськими традиціями.
Завдяки використанню вітражів у церковній архітектурі, світло стає важливим складником і доповненням інтер’єру - скло більше за інші архітектурні матеріали заповнює простір світлом і візерунком, буквально вводить його в простір.
Вітраж як техніка монументально-декоративного мистецтва використовує основну особливість скла – пропускати світло, створювати гру кольору і інтенсивності освітлення, працювати на просвіт.
В сучасному вітражному мистецтві використовуються нові технології і досягнення, які дають можливості досягати найрізноманітніших ефектів вітражних полотен.
Завдяки використанню вітражів у церковній архітектурі, світло стає важливим складником і доповненням інтер’єру - скло більше за інші архітектурні матеріали заповнює простір світлом і візерунком, буквально вводить його в простір.
Вітраж як техніка монументально-декоративного мистецтва використовує основну особливість скла – пропускати світло, створювати гру кольору і інтенсивності освітлення, працювати на просвіт.
В сучасному вітражному мистецтві використовуються нові технології і досягнення, які дають можливості досягати найрізноманітніших ефектів вітражних полотен.
