Церква Покрови Пресвятої Богородиці у місті Чорткові Тернопільської області
У мальовничій долині Серету, ніби у долонях навколишніх пагорбів, красується старовинне українське містечко Чортків.
У старій частині міста в променях сонця виблискує золотом величних бань церква Святої Покрови.
Будувалась церква у 1903 – 1905 роках.
14 жовтня 1905 року, на свято Пресвятої Покрови, церкву було освячено і проведено Службу Божу.
З 1989 року настоятелем храму Святої Покрови є митрофорний протоієрей Михайло Левкович.
Історія та час стерли чимало сторінок минулого цього святого храму, але незаперечним є те, що в духовному житті українців церква незалежно від усіляких перепон і труднощів була та є Домом Слова Божого і молитви, які вказували всім на морально-етичні основи християнського життя. До молитви на Служби Божу закликає, лунаючи з дзвіниці, дзвін.
Дзвіницю біля церкви зведено у 1996 році.
Протягом багатьох років майстри студії "Образ", під керівництвом художника монументаліста Ігоря Калюжного, поступово виготовляють і встановлюють мозаїчні панно.
Оздоблені мозаїкою фасади додають спорудам величі та краси.
Так, проходячи повз дзвіницю, на мить зупиняє задумливий і благословляючий погляд Богородиці з мозаїчного образа на фронтоні дзвіниці.
Екстер’єр дзвіниці доповнюють мозаїчні зображення Першоверховних апостолів Петра і Павла, Святого Миколая, Архангелів Михаїла та Гавриїла. На дзвіниці встановлено скульптури святих Володимира і Ольги, зображення Всевидючого Божого Ока, яке ніби застерігає від гріха, заглядає у найпотаємніші закутки людських душ.
Не тільки сюжети відіграють роль у церковному мистецтві.
Світло, колір і вся система символів, що відображають конкретні знаки, образи. У реалізації прекрасного важливу роль відіграє колір, що модифікує світло. Особливий ефект при осягненні храмового дійства досягається саме за певного мінливого освітлення в «задіянні» світла/кольору ікон, розписів, мозаїк.
Символи, що водночас є знаками, образами, мають низку значень — залежно від контексту. Хоча в церковному мистецтві є певні відмінності (національні, пов'язані з епохою, конфесійні) та багатозначності, все ж символи існують з певною двоякою метою: одночасно виявити та заховати істину.
В минулі часи церковне мистецтво в яскравих візуальних та звукових образах служило необхідним і, часом, єдиним засобом пізнання Всесвіту та Абсолюту.
Фасад головного входу церкви Святої Покрови оздоблений мозаїчними образами Спасителя і Діви Марії з немовлям на руках.
Зверху, на фронтоні, зображено нерукотворний Спас. На фоні небес летять Херувими.
Вхід до церкви обрамляють мозаїчні колони обвиті виноградною лозою, їх об’єднує арка з написом «В ім’я Отця і Сина і Святого Духа».
На вівтарній стіні мозаїчний образ Бога Отця. Ліворуч та праворуч від нього – образи Святої Трійці.
Влітку 2001 року неподалік від каплички Божої Матері забило нове джерельце.
Не покладаючи рук працювали парафіяни очищаючи джерело і зводячи споруду над ним.
11 серпня 2002 року відбулось Архієпископське освячення джерела Всецариці.
Незабаром стало видно, що в джерелі не просто чиста і смачна вода, а й цілюща.
Праворуч від джерела Всецариці на фоні стародавньої фортеці милує око чудова Різдвяна композиція.
Справжнім витвором мистецтва є фонтан на території церкви Святої Покрови. Свята вода, що стікає гранітними східцями, нестримна, як весняна повінь, свідчить про наше духовне оновлення, що теж відбувається поступенево.
Неподалік фонтана розміщена простора купальня. Вона знаходиться просто неба, однак над нею є дах, а в середині відокремлені кабінки. До купальні ведуть сходи, викладені річковим каменем, а вода в ній постійно тече і в такий спосіб оновлюється.